дід

-а, ч.

1) Батьків або материн батько.

2) Чоловік похилого віку. || заст. Убогий, безпритульний чоловік похилого віку; старець.

3) заст. Сторож (у садку, на баштані і т. ін.). || перен. Опудало на грядках, баштані і т. ін.

4) тільки мн. Люди минулих поколінь; предки.

5) перен., розм. Те саме, що тінь.

••

Дід Мороз — казкова істота, уособлення морозу у вигляді рожевощокого старого чоловіка з бородою, в шубі, шапці, з палицею.

6) У слов'янській, зокрема українській, міфології – бог – охоронець домівки, родоначальник сім'ї.

7) Вирізьблене (з дерева чи каменю) у вигляді опудала чи стовпа зображення язичницького бога (ця назва засвідчена в українському фольклорі).